Обшуки в антикорупційних органах: загроза незалежності НАБУ і САП чи боротьба з російською агентурою?

«Це достатньо логічне продовження повної ліквідації будь-якої незалежності правоохоронних органів» – народний депутат Ярослав Железняк

У понеділок, 21 липня, СБУ спільно з Офісом генерального прокурора розпочали операцію з «нейтралізації російського впливу» на НАБУ. Згодом стало відомо, СБУ, ДБР та ОГП провели щонайменше 70 обшуків. Сама СБУ повідомила про кількох співробітників НАБУ, яким, зокрема, закидають зв'язки з Росією та шпигунство на користь російських спецслужб. Їх затримали та вручили підозри.

Одночасно СБУ прийшла з перевіркою до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, щоб перевірити дотримання законодавства про держтаємницю. У САП заявили: працівники СБУ отримали доступ до усіх проваджень та спецоперацій, які ведуть НАБУ і САП. В Службі безпеки будь-яке розкриття інформації заперечили, а закиди назвали «безпідставними».

Що стоїть за обшуками в НАБУ і САП? Громадські активісти та депутати від опозиції слідчі дії в антикорупційних органах назвали «ліквідацією їх незалежності». В Центрі протидії корупції кажуть: це тиск на відомство після справ щодо близького оточення президента Зеленського.

Більше деталей справи – у матеріалі.

Фігуранти спецоперації

Спецоперацію з «нейтралізації російського впливу» на Національне антикорупційне бюро 21 липня проводили Служба безпеки України разом із Офісом генпрокурора. Про це вранці джерела у СБУ повідомили Радіо Свобода.

Детективів, зокрема, підозрюють у державній зраді, незаконній торгівлі з Росією та корупційних діях в інтересах олігархів. Серія обшуків відбулася у різних регіонах.

«За попередньою інформацією, зафіксовано факти неофіційного впливу російських спецслужб на детективів Бюро», – заявив співрозмовник Радіо Свобода.

Згодом, із офіційних повідомлень правоохоронців стали відомі підозрювані у справі про ймовірний російський вплив на НАБУ.

Один із них – керівник одного із міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслан Магамедрасулов, який у Дніпрі координує діяльність Бюро в прифронтових Дніпропетровській та Запорізькій областях.

За інформацією СБУ, посадовець «має контакти з представниками країни-агресора та допомагає своєму батьку-підприємцю вести незаконну торгівлю з РФ».

За даними слідства, Магамедрасулов був посередником у продажі партій технічної коноплі свого батька Сентябра до республіки Дагестан в Росії. Батько, до слова, має російське громадянство, але посадовець НАБУ, оформлюючи допуск до державної таємниці, про цей факт не згадав, чим порушив закон, йдеться у повідомленні СБУ.

Слідство також перевіряє його контакти із «російськими спецслужбами і передачі їм таємної інформації, зокрема щодо запланованих слідчих дій». Нині вирішується питання про підозру Магамедрасулову за статтею про пособництво державі-агресору.

Також, за даними слідства, Руслан Магамедрасулов був у тісному контакті із Федором Христенком, народним депутатом від забороненої ОПЗЖ, який пов'язаний з російськими спецслужбами, а також «має значний вплив на діяльність НАБУ», встановило слідство.

Нардеп Федір Христенко – другий підозрюваний, про якого повідомили в СБУ. Правоохоронці кажуть, що викрили його у державній зраді. За даними слідства, депутат «був топовим агентом ФСБ РФ (резидентом) і відповідав за посилення російського впливу на НАБУ».

З початком повномасштабного вторгнення Христенко втік з України і продовжує здійснювати вплив на бюро, зокрема, як зазначають правоохоронці, «нині перебуває у тісних стосунках із частиною керівників бюро». Мова про Руслана Магамедрасулова, а також слідчі кажуть про ще один із його зв'язків – керівника підрозділу детективів НАБУ Олександра Скомарова.

Нині Христенку заочно повідомлено про підозру за статтями про державну зраду та зловживання впливом.

Третім фігурантом справи став співробітник Центрального апарату НАБУ, який працює в найелітнішому закритому підрозділі «Д-2». Він, за даними слідства, шпигував для російської спецслужби, йдеться у повідомленні СБУ. Агентурне проникнення ФСБ до НАБУ викрили СБУ та ОГП.

Імені чоловіка не називають. Нині його затримали у Києві. Його діяльність нібито координував колишній співробітник охорони президента-втікача Віктора Януковича.

«Підривну діяльність агента координував зрадник Дмитро Іванцов – заступник керівника охорони Януковича, який у лютому 2014 року допомагав президенту-втікачу перебратися до Росії, а сам залишився у Криму, вступив до лав окупантів і був завербований ФСБ», – йдеться в розслідуванні.

СБУ каже, що задокументувала щонайменше 60 випадків передачі інформації з обмеженим доступом ексзаступнику начальника охорони Януковича.

Фігурант, за цими даними, зливав ФСБ дані українських силовиків і цивільних, проти яких РФ планувала теракти та інформаційні операції. Для цього, зауважують, він використовував закриті бази даних правоохоронців. За кожне завдання отримував від куратора гроші на картку, кажуть у СБУ.

СБУ повідомила, що задокументувала щонайменше 60 випадків передачі інформації з обмеженим доступом ексзаступнику начальника охорони Януковича

Попри попередження СБУ, зазначають у цьому відомстві, про можливі ризики, керівництво НАБУ не відреагувало, і фігурант залишився на посаді та намагався знищити докази своєї протиправної діяльності.

Йому повідомили про підозру за кількома статтями, серед яких – державна зрада. Посадовцю загрожує до 15 років ув'язнення.

Публічних коментарів чи реакцій підозрюваних СБУ людей наразі немає.

Реакція НАБУ

Слідчі дії у співробітників НАБУ підтвердили і у самому відомстві. За їхніми даними, відомо про щонайменше 70 обшуків, які проводяться СБУ, ДБР та ОГП і які охоплюють щонайменше 15 працівників НАБУ, йдеться у офіційній позиції бюро.

Там зазначають, «слідчі дії проводяться без судових ухвал».

Також, за даними НАБУ, підставами для обшуків у більшості випадків стала участь співробітників у ДТП (про це розповімо нижче). А також деяким працівникам «інкримінують можливі зв’язки з країною-агресором». У НАБУ наголошують, що ці факти не є взаємопов’язаними.

«Паралельно розпочата позапланова перевірка стану охорони державної таємниці, ініційована СБУ. Вона стосується працівників НАБУ, які мають доступ до державної таємниці та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. За результатами цієї перевірки СБУ може отримати інформацію про триваючі та заплановані НАБУ і САП оперативні заходи та слідчі дії. Розголошення цієї інформації може зірвати слідчі дії та триваючі розслідування», – повідомили у бюро.

Обшуки в НАБУ застали його директора Семена Кривоноса в закордонному відрядженні, у Великій Британії. Нині він терміново повертається в Україну.

Також, як зазначили у відомстві, під час одного з обшуків було застосовано фізичну силу до детектива НАБУ, попри відсутність опору. Нині бюро проводить внутрішню перевірку щодо обставин подій понеділка та з'ясовує їхні правові підстави.

«Водночас зазначимо, що ризик присутності агентів впливу країни-агресора залишається актуальним для будь-якого органу влади. Проте це не може бути підставою для зупинення роботи всієї інституції», – вважають у НАБУ.

Обшуки в НАБУ застали його директора Семена Кривоноса в закордонному відрядженні, у Великій Британії. Нині він терміново повертається в Україну

І про ДТП за участі працівників НАБУ.

Нині, за матеріалами ДБР, трьом співробітникам НАБУ повідомлено про підозру за скоєння дорожньо-транспортних пригод з потерпілими.

На це повідомлення відреагували у НАБУ: там зазначили, що дві ДТП трапилися у 2021 році, ще одна – в 2023-му.

Як запевняють у НАБУ, у відомстві провели внутрішні службові розслідування і з'ясували, що співробітники не зловживали посадою, не уникали відповідальності, а сприяли розслідуванню та надали всі необхідні пояснення й документи.

«З огляду на ці обставини, незрозумілим виглядає як проведення масових обшуків за фактами подій, що відбулись два-чотири роки тому, так і ініціювання клопотань про запобіжні заходи у вигляді безальтернативного тримання під вартою», – повідомляють у бюро.

Також одночасно подані клопотання про відсторонення всіх трьох працівників від посад, попри відсутність ризиків впливу на слідство, переконані у НАБУ.

Перевірка дотримання держтаємниці в САП

Паралельно з обшуками у окремих співробітників НАБУ – СБУ прийшла з перевіркою і до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що діє у зв’язці з НАБУ в межах української антикорупційної системи.

Про початок комплексної перевірки у САП щодо дотримання законодавства про державну таємницю також повідомили в СБУ. Інформацію підтвердили і у САП.

Там заявили, що СБУ прийшла без офіційного попередження, яке передбачає чинне законодавство.

В опублікованому дописі САП також наголосили, що під час перевірки «працівники СБУ отримали доступ до інформації про всі негласні та оперативні заходи, а також спецоперації, які проводять НАБУ і САП».

А відтак, у САП переконані, такі перевірки можуть розкрити дані про негласні слідчі дії у численних справах НАБУ і САП. У відомстві закликали СБУ діяти виключно в межах закону, щоб не допустити витоку інформації та зриву розслідувань топкорупції.

Там також звернули увагу, що СБУ організували перевірку, коли очільник САП Олександр Клименко перебуває у відрядженні за кордоном.

У відповідь в СБУ запевнили: все роблять в межах та спосіб, передбачені законодавством, зокрема законом «Про державну таємницю». А заяви про можливе розкриття інформації щодо негласних слідчих дій, які проводять НАБУ і САП, «є безпідставними і маніпулятивними».

«Офіційно повідомляємо: співробітники Служби безпеки України не отримували доступ до інформації про всі негласні та оперативні заходи, а також спецоперації, які проводять НАБУ і САП. Перевірка СБУ не передбачає ознайомлення зі змістом таких документів в цілому», – йдеться у офіційному коментарі Служби безпеки.

В СБУ також звертають увагу, що невідкладні слідчі дії без ухвали суду не порушують закон, якщо існує ризик витоку інформації або зриву спецоперацій у справах про співпрацю з державою-агресором.

Що кажуть політики

«Це достатньо логічне продовження повної ліквідації того, що наші улюблені анонімні телеграм-канали називають «зовнішнім впливом», а по факту будь-якої незалежності правоохоронних органів», – так вважає народний депутат від Голосу Ярослав Железняк.

У коментарі Радіо Свобода він зазначає: обшуки в НАБУ – це продовження історій із блокуванням призначення очільника Бюро економічної безпеки, ситуації з митницею, а також з підозрою антикорупціонеру Віталію Шабуніну: «Це все треба дивитися в одній парадигмі», – каже політик. І додає: на його думку, за усім стоїть Офіс президента.

«Ніхто би не міг би навіть теоретично прийняти таку дію окрім них», – каже народний обранець. На його думку, причиною слідчих дій «є багато незалежних розслідувань НАБУ», які доходять до найвищих ешелонів влади. «Ось вони їх і почистили», – резюмує Железняк.

«Це достатньо логічне продовження повної ліквідації будь-якої незалежності правоохоронних органів» – народний депутат Ярослав Железняк

Не змову, а бажання викорінити тих, хто «займається співпрацею з країною-ворогом» вбачає в історії з обшуками в НАБУ депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк. Свою позицію вона озвучила в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода.Live».

«Такі особи є не тільки в НАБУ, вони є у всіх правоохоронних органах, вони є на ключових державних підприємствах і навіть в ключових міністерствах. І те, що нарешті СБУ почала їх бачити, я це вітаю. Чому почали саме з НАБУ, мені невідомо», – сказала народна обраниця.

Народна депутатка від монобільшості також спростувала інформацію про те, що на порядку денному у вівторок може з'явитися законопроєкт, який обмежить повноваження НАБУ.

«Я бачила порядок денний, і в ньому нічого, що пов'язане з НАБУ і урізанням його повноважень, наразі не бачила. І якщо я цього не бачу за добу перед засіданням Верховної Ради, це означає, що навряд чи я за таке проголосую, оскільки я не вивчала детально законопроєкт», – зазначила Василевська-Смаглюк.

Прокоментували історію з обшуками НАБУ і в фракції «Європейська солідарність». Зокрема, Володимир Ар'єв зазначив, що масові обшуки антикорупційних інституцій переслідує дві мети: «отримати доступ до всієї інформації про антикорупційні розслідування щодо посадовців влади Зеленського», а також «підірвати довіру до антикорупційних органіві зробити їх недієздатними взагалі».

«Відкат реформ і згортання демократії витікають з відчуття безкарності. (...) Доведено всюди, де тільки можливо. Одноосібна влада без противаг завжди стане диктатурою», – вважає народний обранець.

Думки антикорупціонерів

Інформація про обшуки у НАБУ і САП викликала хвилю критики та обурення серед активістів та антикорупціонерів.

Слідчі дії СБУ та ДБР щодо детективів НАБУ – це спроба тиснути на відомство після розслідувань про найближче оточення Зеленського, так вважають у Центрі протидії корупції. Також, за їхніми словами, масові обшуки – це спроба знищити незалежні інституції, а ще мають на меті заблокувати роботу НАБУ і САП.

У ЦПК кажуть, що саме НАБУ нещодавно вручило підозру ексвіцепрем'єру Олексію Чернишову. Також «НАБУ й САП наблизилися до оточення президента через розслідування навколо його бізнес-партнера Міндіча». А ще, зауважують, бюро вручило численні підозри в хабарях депутатам від «Слуги народу».

Дарія Каленюк,виконавча директорка ЦПК, також звернула увагу, що першими фото та відео затримання детективів НАБУ опублікували провладні анонімні телеграм-канали, про це сказала в ефірі програми «Свобода.Live».

Дарія Каленюк

«У нас це вже практика стандартна в тому, щоби спікерами від влади були анонімні провладні телеграм-канали. Це матеріали слідства, вони мали би бути закритою інформацією, але саме там вся країна дізналася сьогодні зранку про обшуки і перші фото. Тобто є дуже багато ознак, що це спланована спецоперація не по нейтралізації агентів російських в НАБУ, а по нейтралізації самого НАБУ і САП, як незалежних антикорупційних організацій», – вважає Каленюк.

«Запуском кампанії з демонтажу» НАБУ і САП історію з обшуками вважає Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Ukraine.

Андрій Боровик

«Чи можуть у НАБУ та інших антикорорганах бути крото-зрадники?! Звісно, що так! Але тут все виглядає не як спроба розслідувати конкретні порушення, а як запуск кампанії з демонтажу НАБУ і САП, отримання доступу до їхніх справ і зриву розслідувань щодо топпосадовців», – написав Боровик.

Окремо експерт з питань антикорупційної політики відзначив подачу інформації від СБУ та інших правоохоронних органів:

«Фото напівоголених людей, чоловік у плавках на Тенерифе, телеграм-зливи, згадки про матір детектива, яка отримує пенсію в т.зв. «ДНР» (на окупованій частині Донбасу – ред.). Який це має стосунок до юридичного складу злочину?».

Про неприпустимість тиску на антикорупційні органи заявила і сама організація Transparency International Ukraine.

«Комплексна кампанія СБУ, Офісу генпрокурора та ДБР порушує низку норм українського законодавства та сигналізує про бажання скомпрометувати роботу антикорупційних інституцій. А це ставить під питання подальшу можливість незалежної роботи НАБУ, САП та інших органів системи, ефективне доведення до вироку антикорупційні розслідування щодо топпосадовців та нівелює здобутки України в боротьбі з корупцією за останні 11 років», – йдеться у заяві.

Доступом до інформації САП, який могли отримати СБУ під час перевірки, обурюється журналіст-розслідувач проєкту «Наші Гроші» Юрій Ніколов.

«Виявилось, що, окрім пресу на детективів, чекісти влаштували шмон в САП. І тупо отримали всю інфу про таємні операції антикорупціонерів. Зеленський і Єрмак отримали повний розклад по діях щодо їхньої команди. І сюрпризи типу з Чернишовим стають неможливими», – написав журналіст у Facebook.

Реакція міжнародних партнерів

Слідчі дії СБУ щодо НАБУ викликали стурбованість у послів держав «Групи семи».

Про це йдеться у заяві дипломатів, яку вони опублікували у мережі Х. У ній йдеться, що «Група семи» уважно стежить за розслідуванням щодо кількох співробітників НАБУ, яких підозрюють у злочині.

«Ми зустрілися сьогодні з НАБУ, маємо серйозні занепокоєння та намір обговорити ці події з керівництвом уряду. Ми всі маємо спільне зобов'язання підтримувати прозорість, незалежні інституції та належне врядування, і ми цінуємо наші партнерства в Україні для спільної боротьби з корупцією», – йдеться у заяві.

Чи справді в НАБУ є російські «кроти»?

Оприлюднені СБУ факти, можливо, відповідають дійсності, припускає Віктор Ягун,генерал-майор запасу Служби безпеки України, заступник голови СБУ(2014-2015 років). За його словами, історія лише починається, і «треба дати можливість СБУ не тільки відповісти на всі поставлені журналістами запитання, але і пред'явити ті речі в суді», – сказав Ягун у ефірі програми «Свобода.Live».

Віктор Ягун

«Коли говорять про російський слід, я кажу: «Можна будь-який слід вивести на Росію». Але тут стоїть питання про те, що людина має не просто працювати на Росію, (...) має бути виконання якогось завдання. І це завдання має виконуватися на замовлення або органів державної влади Росії, спецслужб, наприклад, або навіть громадських організацій, які, можливо, контролюються російською владою».

Інакше, каже Віктор Ягун, якщо цього не буде, «справа про російський слід може справді розсипатися».

«Тут стоїть питання про те, що людина має не просто працювати на Росію, (...) має бути виконання якогось завдання. Інакше справа про російський слід може справді розсипатися» – Віктор Ягун

Надвечір у НАБУ прокоментували підозру СБУ про можливу співпрацю їхнього працівника із РФ.

У відомстві зазначили, що у серпні 2023 року СБУ повідомила НАБУ про можливий зв'язок одного з детективів з російськими спецслужбами. Йшлося про період його служби в МВС у 2012-2015 роках, ще до роботи у Національному антикорупційному бюро.

За даними СБУ, він міг пересилати інформацію про українців працівнику УДО, який згодом перейшов на бік Росії та нині служить у російській ФСО. Тоді НАБУ провело з СБУ спільну перевірку і доказів того, що працівник знав про зв’язки адресата з російськими спецслужбами, не виявили.

НАБУ ініціювало опитування детектива, але СБУ попросила не вживати заходів, щоб не зашкодити їхньому розслідуванню. У 2024 році СБУ усно повідомила: жодної причетності працівника НАБУ до державної зради не встановлено. Незважаючи на неодноразові запити, кажуть, офіційного письмового підтвердження цих висновків НАБУ досі не отримало, аж до нинішньої появи інформації про підозру.

Що далі?

Як припускає Віктор Ягун, фігуранти, які мають підозри по російській лінії, «можуть залишитися під слідством». Водночас ті, які «просто потрапили під всю цю загальну кампанію, то вони можуть просто невеличким переляком відбутися і на цьому все закінчиться», вважає генерал-майор запасу СБУ.

Також, на думку Ягуна, можливо, через СБУ «влада показує свої можливості вплинути на ситуацію. Тому що ситуація справді, на їхню думку, виходить з-під контролю», додає експерт. «Це дуже наглядно виглядає, на жаль».

«Я переконаний, що це тільки перший акт», – про продовження історії з обшуками в НАБУ зазначає Ярослав Железняк, народний депутат від «Голосу».

На його думку, у ситуації із НАБУ та САП, ймовірно, слід очікувати рішення РНБО, уряду або Верховної Ради, яке б вплинуло на незалежність антикорупційних органів.

Схожий прогноз і у Центру протидії корупції:

«Очевидно, питання існування і незалежності НАБУ й САП поставлять на рівень загроз нацбезпеки. Можливо, це стане питанням РНБО і влада спробує ініціювати законодавчі зміни, спрямовані або на повне знищення антикорупційних інституцій, або перетворення їх на сателітів Банкової», – йдеться у дописі ЦПК у Facebook.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Низка громадських організацій закликала оновлений уряд призначити Цивінського на посаду директора БЕБ
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Понад 50 громадських організацій звернулися до президента, генпрокурора та очільника ДБР через справу Шабуніна
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Справа Шабуніна: політична розправа чи законна підозра?